стимулювати

Значення в інших словниках

1. стимулювати — стимулюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. стимулювати — ЗАОХОЧУВАТИ, спонукувати; (розквіт) підштовхувати, прискорювати, давати поштовх чому; п-к -ЮЮЧИЙ, що стимулює, здатний стимулювати, стимулятор, стимуляційний, стимулювальний, заохочувальний. Словник синонімів Караванського
3. стимулювати — [стиемул'уватие] -л'уйу, -л'уйеиш Орфоепічний словник української мови
4. стимулювати — Понукати, понукнути, спонукувати, спонукати, поспонукувати, заохочувати, заохотити, позаохочувати, наохочувати, наохотити, понаохочувати, штовхати, штовхнути, підштовхувати, підштовхнути, попідштовхувати, поштовхувати, поштовхнути Словник чужослів Павло Штепа
5. стимулювати — СТИМУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., кого, що. Створювати, давати стимул або бути стимулом до чого-небудь; прискорювати, посилювати, поліпшувати здійснення чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
6. стимулювати — -юю, -юєш, недок. і док., перех. Створювати, давати стимул чи бути стимулом до чого-небудь; прискорювати, посилювати, поліпшувати здійснення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. стимулювати — ЗАОХО́ЧУВАТИ (спонукати кого-небудь до якоїсь дії певними засобами — переконанням, похвалою, нагородою і т. ін.), ПРИОХО́ЧУВАТИ, ПРИХИЛЯ́ТИ, ОХО́ТИТИ рідко; ПІДОХО́ЧУВАТИ (трохи, злегка); СТИМУЛЮВА́ТИ (спонукати до прискорення, поліпшення і т. ін. Словник синонімів української мови
8. стимулювати — Стимулюва́ти, -лю́ю, -лю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. стимулювати — СТИМУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., перех. Створювати, давати стимул або бути стимулом до чого-небудь; прискорювати, посилювати, поліпшувати здійснення чого-небудь. Словник української мови в 11 томах