1. Словник іншомовних слів Мельничука

суна

су́на

(араб., букв. – поведінка, звичай)

«священна книга» мусульман, доповнення до Корана. Складена мусульманськими богословами 7 – 9 ст.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суна — -и, ж. Мусульманський священний переказ про життя Магомета (доповнення до Корану). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. суна — СУ́НА, и, ж. Мусульманський священний переказ про життя Магомета (доповнення до корану). Словник української мови у 20 томах
  3. суна — СУНА (від араб. — звичай, зразок) — переказ ісламу, викладений у формі висловів Мухаммеда та оповідей (хадисів) його діянь. Хадиси передавались усно, у VIII — XI ст. були записані. Від терміна "С." походить назва одного з напрямів ісламу — сунізму. Філософський енциклопедичний словник
  4. суна — СУ́НА, и, ж. Мусульманський священний переказ про жпття Магомета (доповнення до корану). Словник української мови в 11 томах