табес
та́бес
(лат. tabes – тяжка хвороба, розлад)
хронічне захворювання нервової системи (уражається переважно спинний мозок і спинномозкові корінці). Розвивається через 5 – 15 років після зараження сифілісом, якщо не провадилося лікування. Інша назва – сухотка спинного мозку.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- табес — та́бес іменник чоловічого роду остання стадія сифілісу Орфографічний словник української мови
- табес — ТА́БЕС, у, ч., мед. Хронічне сифілітичне захворювання нервової системи, яке вражає переважно спинний мозок. Словник української мови у 20 томах
- табес — -у, ч., мед. 1》 Прогресивне виснаження, знесилення. 2》 Хронічне захворювання нервової системи, пізній прояв сифілісу. Великий тлумачний словник сучасної мови