тала

та́ла

грошова одиниця Західного Самоа, поділяється на 100 сене.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тала — та́ла 1 іменник жіночого роду грошова одиниця Західного Самоа та́ла́ 2 іменник жіночого роду верболіз Орфографічний словник української мови
  2. тала — (інд.) — принцип метроритмічної організації індійської класичної музики, заснований на багаторазовому повторенні метроритмічного циклу — аварта. Кожний Т. пов’язаний з певним емоційним станом людини — расою. Словник-довідник музичних термінів
  3. тала — ТА́ЛА, невідм., ж. Грошова одиниця Самоа; дорівнює 100 сене. ТА́ЛА́, та́ли́, ж., рідко. Те саме, що верболі́з. Ростуть над плесом вільхи І гнучка тала (М. Костомаров); * У порівн. Висока й гожа, мов тополя, Гнучка, як восени тала, Ти серед пишного роздолля До мене руки простягла (Я. Щоголів). Словник української мови у 20 томах
  4. тала — I т`ал`атали, ж., рідко. Те саме, що верболіз. II т`ала-и, ж. Грошова одиниця Західного Самоа. III т`ала-и, ж. Принцип метроритмічної організації індійської класичної музики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тала — ВЕРБОЛІ́З (кущ, рідше — невелике дерево з довгими й тонкими гілками та вузьким листям, а також зарості цієї рослини), ЛОЗА́, ЛОЗИ́НА, ТАЛ, ТА́ЛА рідше, ШЕЛЮГА́, ШЕЛЮ́Г рідше; КРАСНОТА́ЛЬ (червоний верболіз); ЛОЗНЯ́К, ЛОЗИ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. тала — ТА́ЛА́, та́ли́, ж., рідко. Те саме, що верболі́з. Ростуть над плесом вільхи І гнучка тала (Кост., І, 1967, 63); *У порівн. Висока й гожа, мов тополя, Гнучка, як восени тала, Ти серед пишного роздолля До мене руки простягла (Щог., Поезії, 1958, 189). Словник української мови в 11 томах
  7. тала — (санскр.) Відкрита тераса, лоджія або балкон, що влаштовувалися у середньовічному житловому будинку на Цейлоні і звертались у бік внутрішнього двору. Архітектура і монументальне мистецтво
  8. тала — Тала, -ли ж. раст. Salix pentandra L. Анн. 310. Словник української мови Грінченка