теніс

те́ніс

(англ. tennis)

спортивна гра; проводиться на спеціальному майданчику (корті), розділеному сіткою. Грають 2 або 4 гравці ракеткою і невеликим гумовим м’ячем, обтягненим сукном. Настільний Т. – див. пінг-понг.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. теніс — те́ніс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. теніс — [тен'іс] -су, м. (ў) -с'і Орфоепічний словник української мови
  3. теніс — Ситківка Словник чужослів Павло Штепа
  4. теніс — ТЕ́НІС, у, ч. Спортивна гра, що полягає в перекиданні ракеткою невеликого м'яча через низьку сітку від одного гравця до іншого. Книжки... Діти грають в теніс... волейбол. Руки за спиною (С. Словник української мови у 20 томах
  5. теніс — -у, ч. Спортивна гра для двох або чотирьох гравців, що полягає в перекиданні ракеткою невеликого м'яча через низьку сітку від одного гравця до іншого. Великий теніс. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. теніс — Спортивна гра для 2 або 4 осіб, проводиться на спеціальному майданчику (корт) із покриттям ґрунтовим, трав'яним, синтетичним та ін. Універсальний словник-енциклопедія
  7. теніс — ТЕ́НІС (спортивна гра, що полягає в перекиданні ракеткою невеликого м'яча через низьку сітку), ЛА́УН-ТЕ́НІС, ПІНГ-ПО́НГ (настільна гра). В Аргентині.. популярні баскетбол, теніс та інші ігри (Л. Дмитерко); Грають панночки в "лаун-теніс" (В. Словник синонімів української мови
  8. теніс — Те́ніс, -су, -сові (гра) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. теніс — ТЕ́НІС, у, ч. Спортивна гра, що полягає в перекиданні ракеткою невеликого м’яча через низьку сітку від одного гравця до іншого. Поруч із національними видами спорту успішно розвиваються легка атлетика, гімнастика, баскетбол, теніс, бокс (Рад. Укр., 19. Словник української мови в 11 томах