терміт
термі́т
(від грец. θέρμη – жар, тепло)
горюча порошкувата суміш алюмінію з окислом металу, що її застосовують при зварюванні, як запалювальну речовину тощо.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- терміт — термі́т 1 іменник чоловічого роду, істота комаха термі́т 2 іменник чоловічого роду речовина Орфографічний словник української мови
- терміт — див. МУРАШКА. Словник синонімів Караванського
- терміт — див. муравель Словник чужослів Павло Штепа
- терміт — ТЕРМІ́Т¹ див. термі́ти. ТЕРМІ́Т², у, ч., спец. Пальна порошкувата суміш алюмінію з окислами деяких металів, при реакції горіння якої виділяється багато тепла. Словник української мови у 20 томах
- терміт — I див. терміти. II -у, ч., спец. Пальна порошкувата суміш алюмінію з оксидами феруму, за реакції горіння якої виділяється багато тепла. Великий тлумачний словник сучасної мови
- терміт — Термі́т, -та; -мі́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- терміт — ТЕРМІ́Т¹ див. термі́ти. ТЕРМІ́Т², у, ч., спец. Пальна порошкувата суміш алюмінію з окислами деяких металів, при реакції горіння якої виділяється багато тепла. Словник української мови в 11 томах