1. Словник іншомовних слів Мельничука

тетанус

те́танус

(лат. tetanus, від грец. τέτανος – заціпеніння, корчі)

1. Тривале скорочення м’язів людини й тварин, яке виникає, коли до м’язів надходить ряд нервових імпульсів. Т. відіграє важливу роль у руховій діяльності організму, забезпечуючи виконання найрізноманітніших видів руху (ходіння, сидіння тощо).

2. Гостре інфекційне захворювання людини й тварин, спричинюване мікроорганізмом – правцевою паличкою. Інша назва – правець.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тетанус — тета́нус іменник чоловічого роду захворювання; хворобливий стан Орфографічний словник української мови
  2. тетанус — ТЕТА́НУС, у, ч., мед. Те саме, що праве́ць 1. Словник української мови у 20 томах
  3. тетанус — -у, ч. 1》 фізіол. Тривале скорочення м'язів людини і тварин під дією нервових імпульсів, що відіграє важливу роль у руховій діяльності організму. 2》 мед. Те саме, що правець 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тетанус — див. правець Універсальний словник-енциклопедія
  5. тетанус — ПРАВЕ́ЦЬ (гостра інфекційна хвороба, що супроводжується корчами), СТОВБНЯ́К рідше, ТЕ́ТАНУС мед. Дружина його на тому тижні якось необережно порізалась ножем. Піти б до лікарні, а вона рукою махнула — пройде!... Словник синонімів української мови
  6. тетанус — ТЕТА́НУС, у, ч., мед. Те саме, що праве́ць 1. Словник української мови в 11 томах