трасуючий
трасу́ючий
той, що має видиму траєкторію польоту, лишає на своєму шляху світний слід;
¤ т-а куля – куля з вмістом займистої речовини; в польоті лишає світний слід (трасу).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трасуючий — трасу́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
- трасуючий — ТРАСУ́ЮЧИЙ, а, е. Який має видиму траєкторію польоту, який під час польоту лишає світни́й або димний слід. Висіли сліпучі ліхтарі, били зенітки й кулемети, трасуючі кулі простягали до неба золоті шнури... (Остап Вишня); Трасуючі снаряди прошивали повітря (Д. Ткач). Словник української мови у 20 томах
- трасуючий — -а, -е. Який має видиму траєкторію польоту, який під час польоту лишає світний або димний слід. Трасуюча куля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трасуючий — ТРАСУ́ЮЧИЙ, а, е. Який має видиму траєкторію польоту, який під час польоту лишає світни́й або димний слід. Висіли сліпучі ліхтарі, били зенітки й кулемети, трасуючі кулі простягали до неба золоті шнури… (Вишня, I, 1956, 313); Трасуючі снаряди прошивали повітря (Ткач, Моряки, 1948, 43). Словник української мови в 11 томах