тромбофлебіт
тромбофлебі́т
(від грец. θρόμβος – грудка, згусток і флебіт)
запалення вени, що супроводиться утворенням тромбу (2). Буває при варикозному (стійкому) розширенні вен, у післяродовий період, після хірургічних операцій тощо.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тромбофлебіт — тромбофлебі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тромбофлебіт — ТРОМБОФЛЕБІ́Т, у, ч. Запалення вени, що супроводжується утворенням тромбу (див. тромб¹). Клінічними ознаками тромбофлебіту є: болісність за ходом вен, які промацуються в ряді випадків у вигляді щільних тяжів, набряклість кінцівки (при ураженні великих вен), іноді синюшність (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- тромбофлебіт — -у, ч., мед., вет. Запалення вени, що супроводжується утворенням тромбу (див. тромб I). Великий тлумачний словник сучасної мови
- тромбофлебіт — ТРОМБОФЛЕБІ́Т, у, ч. Запалення вени, що супроводжується утворенням тромбу ( див. тромб¹). Клінічними ознаками тромбофлебіту є: болісність за ходом вен, які промацуються в ряді випадків у вигляді щільних тяжів... Словник української мови в 11 томах