тромбофлебіт

тромбофлебі́т

(від грец. θρόμβος – грудка, згусток і флебіт)

запалення вени, що супроводиться утворенням тромбу (2). Буває при варикозному (стійкому) розширенні вен, у післяродовий період, після хірургічних операцій тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тромбофлебіт — тромбофлебі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тромбофлебіт — ТРОМБОФЛЕБІ́Т, у, ч. Запалення вени, що супроводжується утворенням тромбу (див. тромб¹). Клінічними ознаками тромбофлебіту є: болісність за ходом вен, які промацуються в ряді випадків у вигляді щільних тяжів, набряклість кінцівки (при ураженні великих вен), іноді синюшність (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. тромбофлебіт — -у, ч., мед., вет. Запалення вени, що супроводжується утворенням тромбу (див. тромб I). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тромбофлебіт — ТРОМБОФЛЕБІ́Т, у, ч. Запалення вени, що супроводжується утворенням тромбу ( див. тромб¹). Клінічними ознаками тромбофлебіту є: болісність за ходом вен, які промацуються в ряді випадків у вигляді щільних тяжів... Словник української мови в 11 томах