утилітарний

утиліта́рний

(франц. utilitaire, від лат. utilitas – користь, вигода)

1. Розрахований виключно на практичне використання або вигоду, практичний.

2. Ужитковий.

3. Пройнятий утилітаризмом.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утилітарний — утиліта́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. утилітарний — Пройнятий дріб’язковим практицизмом; вузькопрактичний: утилітарні погляди, утилітарний підхід до справи, утилітарні знання, утилітарне значення, утилітарне ставлення до життя. Пох. утилітарність. Літературне слововживання
  3. утилітарний — див. ПРАКТИЧНИЙ Словник синонімів Караванського
  4. утилітарний — Корисний, ужитковий Словник чужослів Павло Штепа
  5. утилітарний — УТИЛІТА́РНИЙ, а, е. Пов'язаний з практичним застосуванням, використанням. Я не торкався досі утилітарного боку справи, – а безперечна ж річ, що вирощування фруктів, ягід, городини на пришкільних, приміром... Словник української мови у 20 томах
  6. утилітарний — -а, -е. Пов'язаний з практичним застосуванням, використанням. || Який виходить винятково з практичної вигоди чи користі; практичний, прикладний. Утилітарний підхід до справи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. утилітарний — ПРАКТИ́ЧНИЙ (пов'язаний із застосуванням на практиці знань у якійсь, перев. науковій, галузі), ПРИКЛАДНИ́Й, УТИЛІТА́РНИЙ. Словникова справа має не тільки величезну практичну вагу, а й не менше теоретичне, пізнавальне, філософське значення (М. Словник синонімів української мови
  8. утилітарний — Утиліта́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. утилітарний — УТИЛІТА́РНИЙ, а, е. Пов’язаний з практичним застосуванням, використанням. Я не торкався досі утилітарного боку справи, — а безперечна ж річ, що вирощування фруктів, ягід, городини на пришкільних, приміром... Словник української мови в 11 томах
  10. утилітарний — рос. утилитарный (фр. utilitaire, від латин. utilitas — користь, вигода) — 1. Розрахований виключно на практичне використання або вигоду. 2. Практичний, ужитковий. Eкономічна енциклопедія