фальцювання
фальцюва́ння
(від нім. falzen – згинати)
1. З’єднання металевих листів відгинанням і спільним обтискуванням їхніх кромок.
2. Згинання друкованих аркушів у такій послідовності, щоб сторінки їх були розміщені відповідно до нумерації.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фальцювання — фальцюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- фальцювання — ФАЛЬЦЮВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. фальцюва́ти. Фальцювання дощок. Словник української мови у 20 томах
- фальцювання — -я, с., спец. Дія за знач. фальцювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фальцювання — Фальцюва́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- фальцювання — ФАЛЬЦЮВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. фальцюва́ти. Словник української мови в 11 томах