фальцювання

фальцюва́ння

(від нім. falzen – згинати)

1. З’єднання металевих листів відгинанням і спільним обтискуванням їхніх кромок.

2. Згинання друкованих аркушів у такій послідовності, щоб сторінки їх були розміщені відповідно до нумерації.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фальцювання — фальцюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. фальцювання — ФАЛЬЦЮВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. фальцюва́ти. Фальцювання дощок. Словник української мови у 20 томах
  3. фальцювання — -я, с., спец. Дія за знач. фальцювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фальцювання — Фальцюва́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. фальцювання — ФАЛЬЦЮВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. фальцюва́ти. Словник української мови в 11 томах