феногенетика

феногене́тика

(від грец. φαίνομαι – з’являюся і генетика)

напрям досліджень у генетиці, пов’язаний з вивченням прояву дії генотипу в онтогенезі. Термін запровадив у 1918 р. німецький учений В. Геккер. Інша назва – фенетика.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. феногенетика — феногене́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. феногенетика — ФЕНОГЕНЕ́ТИКА, и, ж. Напрям досліджень у генетиці, пов'язаний з вивченням прояву дії генотипу в онтогенезі. Конференція з феногенетики. Словник української мови у 20 томах
  3. феногенетика — -и, ж. Напрям досліджень у генетиці, пов'язаний з вивченням прояву дії генотипу в онтогенезі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. феногенетика — ФЕНОГЕНЕ́ТИКА, и, ж. Напрям досліджень у генетиці, пов’язаний з вивченням прояву дії генотипу в онтогенезі. Словник української мови в 11 томах