феногенетика
феногене́тика
(від грец. φαίνομαι – з’являюся і генетика)
напрям досліджень у генетиці, пов’язаний з вивченням прояву дії генотипу в онтогенезі. Термін запровадив у 1918 р. німецький учений В. Геккер. Інша назва – фенетика.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- феногенетика — феногене́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- феногенетика — ФЕНОГЕНЕ́ТИКА, и, ж. Напрям досліджень у генетиці, пов'язаний з вивченням прояву дії генотипу в онтогенезі. Конференція з феногенетики. Словник української мови у 20 томах
- феногенетика — -и, ж. Напрям досліджень у генетиці, пов'язаний з вивченням прояву дії генотипу в онтогенезі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- феногенетика — ФЕНОГЕНЕ́ТИКА, и, ж. Напрям досліджень у генетиці, пов’язаний з вивченням прояву дії генотипу в онтогенезі. Словник української мови в 11 томах