флоема
флое́ма
(від грец. φλοιός – кора, лико)
сукупність рослинних тканин, по яких пересуваються органічні речовини від листків до коренів. Складається з провідних, т. зв. ситовидних трубок і луб’яних волокон. Інша назва – луб.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- флоема — флое́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- флоема — Лико Словник чужослів Павло Штепа
- флоема — ФЛОЕ́МА, и, ж., бот. Сукупність тканин у рослині, по яких переміщаються органічні речовини від листків до коренів; луб (у 1 знач.). У деревній рослині звичайно існують два основні потоки живильних речовин. Словник української мови у 20 томах
- флоема — -и, ж., бот. Сукупність тканин у рослині, по яких переміщаються органічні речовини від листків до коренів; луб (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- флоема — ЛУБ бот. (волокниста тканина рослини, по якій переміщаються органічні речовини від листків до коренів), ФЛОЕ́МА бот. Течія живильних органічних речовин, що утворилися в листі у процесі фотосинтезу, рухається від листків до коренів по судинах лубу (флоеми) (з журналу). Словник синонімів української мови
- флоема — ФЛОЕ́МА, и, ж., бот. Сукупність тканин у рослині, по яких переміщаються органічні речовини від листків до коренів; луб (у 1 знач.). У деревній рослині звичайно існують два основні потоки живильних речовин. Словник української мови в 11 томах