фіброз
фібро́з
(від лат. fibra – волокно)
патологічний процес в організмі ряду тварин та людини, що полягає в надмірному розвитку зрілої волокнистої сполучної тканини. У людини найчастіше спостерігається Ф. печінки (цироз печінки), нирок (нефросклероз), серцевого м’яза (кардіосклероз), стінок кровоносних судин (артеріосклероз) тощо.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фіброз — фібро́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фіброз — ФІБРО́З, у, ч., фізл. Патологічний процес розвитку в якому-небудь органі волокнистої сполучної тканини. Діють [антитіла] не тільки на чужорідні, а й на незмінні клітинки. Внаслідок цього виникає фіброз – на тканині з'являються рубці (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- фіброз — -у, ч., фізіол. Патологічний процес розвитку в якому-небудь органі волокнистої сполучної тканини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фіброз — ФІБРО́З, у, ч., фізл. Патологічний процес розвитку в якому-небудь органі волокнистої сполучної тканини. Діють [антитіла] не тільки на чужорідні, а й на незмінні клітинки. Внаслідок цього виникає фіброз — на тканині з’являються рубці (Знання.., 7, 1965, 8). Словник української мови в 11 томах