фіксація

фікса́ція, фіксува́ння

(від франц. fixation – закріплювання, встановлення)

1. Запис, реєстрація, встановлення чого-небудь; зосередження уваги на чомусь.

2. Закріплення чого-небудь у певному положенні.

3. Обробка фотоплівки фіксажем.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фіксація — фікса́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фіксація — [ф'іксац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. фіксація — ФІКСА́ЦІЯ, ї, ж. Дія за знач. фіксува́ти й фіксува́тися; результат цієї дії. Хай .. мої новели будуть фіксацією того, що пройшло чи проходить: милого німого фільму (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. фіксація — -ї, ж. Дія та її результат за знач. фіксувати й фіксуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фіксація — Настійливе повторення тієї самої поведінки, діяльності, незважаючи на те, що це не приводить до досягнення мети або приносить шкоду; один з наслідків довготривалої фрустрації. Універсальний словник-енциклопедія
  6. фіксація — Фікса́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. фіксація — ФІКСА́ЦІЯ, ї, ж. Дія та її результат за знач. фіксува́ти й фіксува́тися. Хай.. мої новели будуть фіксацією того, що пройшло чи проходить: милого німого фільму (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  8. фіксація — рос. фиксация, фиксирование 1. Запис, реєстрація, встановлення чого-небудь, зосередження уваги на чомусь. 2. Закріплення чогось, встановлення йому певного, визначеного місця. Eкономічна енциклопедія