1. Словник іншомовних слів Мельничука

фікус

фі́кус

(лат. ficus – смоква)

рід деревних, кущових і ліанових рослин родини шовковицевих. Поширені переважно в тропіках і субтропіках обох півкуль. В СРСР один вид – інжир, що його культивують як плодове дерево. Ф. вирощують у кімнатах як декоративні.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фікус — фі́кус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фікус — [ф’ікус] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  3. фікус — ФІ́КУС, а, ч. Вічнозелена тропічна рослина родини шовковицевих. Особливо багату рослинність мають вологі тропічні ліси, в яких переважають велетенські вічнозелені дерева (до 80 м заввишки) – фікуси, макаранги та ін. (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. фікус — -а, ч. Вічнозелена тропічна рослина родини шовковицевих. || Декоративна кімнатна рослина з широким овальним листям, що належить до цієї родини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фікус — Дерево родини шовковицевих; поширене у тропіках і субтропіках обох півкуль; в молочному соку деяких ф. міститься каучук; ф. вирощують у кімнатах як декоративні рослини. Універсальний словник-енциклопедія
  6. фікус — ФІ́КУС, а, ч. Вічнозелена тропічна рослина родини шовковицевих. Особливо багату рослинність мають вологі тропічні ліси, в яких переважають велетенські вічнозелені дерева (до 80 м заввишки) — фікуси, макаранги та ін. (Посібник з зоогеогр. Словник української мови в 11 томах