фікція

Значення в інших словниках

1. фікція — фі́кція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. фікція — Вигадка, витвір фантазії; (щось штучно створене) підробка, фабрикація, (вигадка) о. мильна бульбашка, жм. бульба; п! ІЛЮЗІЯ. Словник синонімів Караванського
3. фікція — [ф’ікц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
4. фікція — Ніщо, вигадка, неіснуюче, див. фантазія Словник чужослів Павло Штепа
5. фікція — рос. фикция (латин. fictio — вигад-ка) — щось неіснуюче, хибне, вигадане, підроблене, видаване за дійсне. Eкономічна енциклопедія
6. фікція — ФІ́КЦІЯ, ї, ж. 1. Те, що не відповідає дійсності, чого немає або що видається з певною метою за дійсне; вигадка (у 3 знач.). – Так багато порядних думок губиться в масі фікцій і через те не переконує! (Леся Українка); // Обман, підробка. – А що ж діяти?... Словник української мови у 20 томах
7. фікція — -ї, ж. 1》 Те, що не відповідає дійсності, не існує або видаване з певною метою за дійсне; вигадка (у 3 знач.). || Обман, підробка. || Вигадане положення, вигадана сукупність думок, положень, що видається з певною метою за дійсне. Створювати фікцію. 2》 рідко. Те саме, що вимисел 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
8. фікція — ВИ́ДИ́МІСТЬ (те, що показується, подається або сприймається як наявне, але якого насправді немає), ПРОФО́РМА, ФО́РМА, ВИ́ВІСКА, ШИ́РМА (зовнішній, показний бік чого-небудь, те, що приховує, прикриває правду, істину), ФІ́КЦІЯ (вигадане положення... Словник синонімів української мови
9. фікція — Фі́кція, -ції, -цією; фі́кції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. фікція — ФІ́КЦІЯ, ї, ж. 1. Те, що не відповідає дійсності, не існує або видаване з певною метою за дійсне; вигадка (у 3 знач.). — Так багато порядних думок губиться в масі фікцій і через те не переконує! (Л. Укр., III, 1952, 691); // Обман, підробка. Словник української мови в 11 томах