фірн
(нім. Firn, від старонім. firni – тогорічний, старий)
зернистий лід, що складається з пов’язаних між собою крижинок.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фірн — фірн іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фірн — ФІРН, у, ч., спец. Сніг, який внаслідок частого замерзання й розтавання набув форми льодяних крупинок; ущільнений грубозернистий сніг. Сніг у холодних країнах злежується і часом набуває зернистої будови. Ці зерна звуться фірном (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- фірн — -у, ч. Сніг, який внаслідок частого замерзання й розтавання набув форми льодяних крупинок; ущільнений грубозернистий сніг. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фірн — Зернистий лід, утворюється в сніговому покриві внаслідок рекристалізації снігу (від багаторазового танення й замерзання) під впливом тиску верхніх шарів; вище лінії вічних снігів ф. утворює фірнові поля; з ф. утворюються льодовики; в Антарктиді товщина ф. досягає 100 м. Універсальний словник-енциклопедія
- фірн — ФІРН, у, ч. Сніг, який внаслідок частого замерзання й розтавання набув форми льодяних крупинок; ущільнений грубозернистий сніг. Сніг у холодних країнах злежується і часом набуває зернистої будови. Ці зерна звуться фірном (Курс заг. геол., 1947, 137). Словник української мови в 11 томах