1. Словник іншомовних слів Мельничука

харити

хари́ти

(грец. Χάριτες)

в давньогрецькій міфології богині краси й радості (у римлян – грації). Три Х. – Євфросинія (радість), Талія (процвітання) і Аглая (блиск) вважалися доньками Зевса.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. харити — (грец. Charites), Харит, мн. У давньогрецькій міфології — три богині краси — Євфросинія (радість), Талія (процвітання), Аглая (блиск). Уже життя моє прожите, коли і як — то й не збагну. А десь за ґратами харити вістують радісну весну. Словник поетичної мови Василя Стуса
  2. харити — ХАРИ́ТИ, мн. В давньогрецькій міфології богині краси й радості; (у римлян грації). Словник української мови у 20 томах
  3. харити — Ить, 3-я ос. одн. 1. Стан небажання чимось займатись. По собі знаю, як тебе харшпь, то все — тим більше коли на носі вступ, екзамени, а кругом літо (Інтернет). 2. Погане самопочуття. 3. нарк. Наркотична абстиненція. 4. -рю, -риш, недок. Набридати. Риня! Ти мене вже починаєш харити (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  4. харити — (-рю, риш) недок., кого. 1. Здійснювати статевий акт з кимсь. БСРЖ, 643; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 643. Словник жарґонної лексики української мови
  5. харити — I хар`ити-рит, мн. У давньогрецькій міфології – богині краси й радості (у римлян – грації). II х`арити-рю, -риш, недок., перех., зах. Чистити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. харити — Харити, -рю, -риш гл. Чистить. Вх. Зн. 76. Всі птиці харили кирничку, те й пані казали. ЕЗ. V. 81. Словник української мови Грінченка