хризотил

хризоти́л

(від хризо... і грец. τίλος – волокно)

мінерал класу силікатів, зеленувато-жовтого кольору. Використовують як вогнетривкий і теплоізоляційний матеріал.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хризотил — хризоти́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хризотил — -у, ч. Мінерал класу силікатів зеленувато-жовтого кольору; вогнетривкий і теплоізоляційний матеріал. Великий тлумачний словник сучасної мови