цербер

це́рбер

(лат. Cerberus, з грец. Κέρβερος)

1. У давньогрецькій міфології триголовий злий пес з хвостом і гривою із змій, що охороняв вхід до потойбічного світу – Аїду.

2. Переносно – лютий сторож.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цербер — МІТ. змій-пес; ЖМ. злий собака; П. лютий охоронець, <�сумлінний> страж. Словник синонімів Караванського
  2. цербер — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  3. цербер — Пес лютий Словник чужослів Павло Штепа
  4. цербер — рос. цербер 1. У давньогрецькій міфології — чудовисько, триголовий пес зі зміїним хвостом, що охороняв вхід до підземного царства Аїду. 2. Переносно — лютий страж, злий охоронець або жорстокий адміністратор. Eкономічна енциклопедія
  5. цербер — це́рбер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  6. цербер — ЦЕ́РБЕР, а, ч. 1. У старогрецькій міфології – триголовий злий пес з хвостом і гривою з гадюк, який охороняє вхід у підземне царство. Ввесь, до найдальших осель, заслухавсь [Орфея] здивований Тартар .. Цербер не смів роззявляти потрійної пащі своєї (М. Словник української мови у 20 томах
  7. цербер — -а, ч. 1》 У давньогрецькій міфології – триголовий злий пес з хвостом і гривою з гадюк, який охороняв вхід у підземне царство. 2》 перен. Лютий і пильний охоронець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. цербер — ОХОРО́НЕЦЬ (той, хто охороняє кого-, що-небудь), ОХОРО́ННИК, ХРАНИ́ТЕЛЬ заст.; РИ́НДА іст. (при князях, царях); ЦЕ́РБЕР зневажл. (дуже пильний і злий). Він, як виросте, то якраз і стане на варті гирла й лиману, буде охоронцем птахів і риб (О. Словник синонімів української мови
  9. цербер — Це́рбер, -бера, -рові; -бери, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. цербер — ЦЕ́РБЕР, а, ч. 1. У старогрецькій міфології — триголовий злий пес з хвостом і гривою з гадюк, який охороняє вхід у підземне царство. Ввесь, до найдальших осель, заслухавсь [Орфея] здивований Тартар.. Словник української мови в 11 томах