1. Словник іншомовних слів Мельничука

цехін

цехі́н

(італ. zechino, від zecca – монетний двір)

старовинна венеціанська золота монета (різновид золотого дуката), яку карбували з 1284 р. Була поширена і в інших європейських державах.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цехін — рос. цехин стародавня золота монета, що карбувалась у Венеції. З середини XVI ст. карбувалась у ряді європейських країн під назвою дукатів. Eкономічна енциклопедія
  2. цехін — цехі́н іменник чоловічого роду старовинна золота монета іст. Орфографічний словник української мови
  3. цехін — ЦЕХІ́Н, а, ч. Старовинна венеціанська золота монета (різновид золотого дуката), яка була в обігу і в деяких інших країнах (перев. Європи). Словник української мови у 20 томах
  4. цехін — -а, ч. Старовинна венеціанська золота монета (різновид золотого дуката), яка була в обігу і в деяких інших країнах (перев. Європи). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цехін — 1. золота венеціанська монета, карбована з 1284, відома під назвою дукат; 2. кольорова, блискуча тоненька бляшка, переважно кругла, з діркою для пришивання до тканини; прикраса жіночого одягу; 3. вел. плоска сережка. Універсальний словник-енциклопедія
  6. цехін — ДУКА́Т (срібна або золота монета, що була поширеною в ряді європейських країн; жіноча прикраса у вигляді монети), ДУКА́Ч заст., Є́ДНУС заст.; ЦЕХІ́Н (така монета спочатку венеціанського походження). (Марусяк:) Ось гроші! Тут є сто дукатів (І. Словник синонімів української мови
  7. цехін — Цехі́н, -на; -хі́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. цехін — ЦЕХІ́Н, а, ч. Старовинна венеціанська золота монета (різновид золотого дуката), яка була в обігу і в деяких інших країнах (перев. Європи). Словник української мови в 11 томах