цистицерк

цистице́рк

(від грец. κΰστις – міхур і κέρκος – хвіст)

личинка стьожкових червів (цестод). Має вигляд кулястого пухиря. Паразитує в організмі тварин і людини, спричинюючи цистицеркоз.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цистицерк — ЦИСТИЦЕ́РК, а, ч. Личинка стьожкового черв'яка, здебільшого ціп'яка, який паразитує в організмі тварини і людини, спричинюючи цистицеркоз. Словник української мови у 20 томах
  2. цистицерк — -а, ч. Личинка цестод ряду Cyclophyllidea, яка має вигляд пухиря зі сколексом, повернутим усередину. Великий тлумачний словник сучасної мови