шабер
ша́бер
(нім. Schaber, від schaben – шкребти, скоблити)
інструмент (загострений сталевий стрижень з держаком) для шабрування.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шабер — Шкрябничка Словник чужослів Павло Штепа
- шабер — ША́БЕР, а, ч. Три-, чотиригранний ручний або механічний слюсарний інструмент, загострений із одного кінця, який використовують для точної обробки поверхонь металевих виробів, нанесення малюнків і написів у гравірувальній і літографській справі. Словник української мови у 20 томах
- шабер — ша́бер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шабер — ша́бер вул. непотріб, дрантя (ст): Нащо ти купуєш той шабер, нема на що глипнути. Видайніше купити якусь файну річ в маґазині, ніж те дрантя з Краківського (Авторка)||шмельц Лексикон львівський: поважно і на жарт
- шабер — -а, ч. Три- або чотиригранний ручний чи механічний слюсарний інструмент, загострений з одного кінця, що його використовують для точної обробки поверхонь металевих виробів, нанесення малюнків і написів у гравірувальній і літографській справі, створення фаски. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шабер — ША́БЕР, а, ч. Три-, чотиригранний ручний або механічний слюсарний інструмент, загострений з одного кінця, який використовують для точної обробки поверхонь металевих виробів, нанесення малюнків і написів у гравірувальній і літографській справі. Словник української мови в 11 томах