1. Словник іншомовних слів Мельничука

шандра

ша́ндра

(інд., з санскр. кандрас – блискучий)

рід багаторічних, іноді однорічних трав’янистих рослин родини губоцвітих. Поширені в Європі, Північній Африці й Азії. В СРСР росте в горах Кавказу. Багато видів – бур’яни.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шандра — ША́НДРА, и, ж. Трав'яниста культура родини губоцвітих, стебла й листя якої містять у собі ефірні олії, що використовуються в медицині. Над шандрою бджоли дзвенять на осонні (В. Мисик). Словник української мови у 20 томах
  2. шандра — ша́ндра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. шандра — -и, ж. Трав'яниста культура родини губоцвітих, стебла й листя якої містять ефірні олії, що використовуються в медицині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шандра — ША́НДРА (трав'яниста лікарська рослина), ПЕРЕКІ́П діал. Над шандрою бджоли дзвенять на осонні (В. Мисик). Словник синонімів української мови
  5. шандра — ША́НДРА, и, ж. (Маиbіит L.). Трав’яниста культура родини губоцвітих, стебла й листя якої містять у собі ефірні олії, що використовуються в медицині. Над шандрою бджоли дзвенять на осонні (Мисик, Біля криниці, 1967, 9). Словник української мови в 11 томах
  6. шандра — Шандра, -ри ж. 1) раст. a) Phlomis tuberosa L. ЗЮЗО. І. 178. Кучерява шандра. Лебед. у. б) Marrubium vulgare L. ЗЮЗО. І. 128. в) Marrubium album L. Мил. М. 33. г) Calamintha Clinopodium Benth. ЗЮЗО. І. 178. 2) Путь, дорога. Словник української мови Грінченка