шрапнель

шрапне́ль

(англ. shrapnel)

артилерійський снаряд картечної дії, начинений кулями, який має дистанційний пристрій, що забезпечує розрив Ш. в заданій точці траєкторії. Застосовують для ураження живих цілей. Від прізвища англійського винахідника Г. Шрапнеля.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шрапнель — [шрапнел'] -л'і, ор. -л':у, р. мн. -елеий Орфоепічний словник української мови
  2. шрапнель — ШРАПНЕ́ЛЬ, і, ж. 1. Розривний артилерійський снаряд, начинений кулями, призначений для ураження живої сили ворога. Точиться запеклий бій. Рвуться шрапнелі (Я. Качура); Вибухи шрапнелей угорі шматували осінні передранкові хмари (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. шрапнель — шрапне́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. шрапнель — -і, ж. 1》 Розривний артилерійський снаряд, начинений кулями, призначений для ураження живої сили ворога. || збірн. Кулі, картечини, якими начинено цей снаряд. 2》 перен., жарт. Крута перлова каша. || Перлова крупа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шрапнель — Артилерійська гарматня, заповнена дрібними кульками. Універсальний словник-енциклопедія
  6. шрапнель — Шрапне́ль, -не́лю; -не́лі, -лів (ч. р., фр. le shrapnell, нім. der і das Schrapnell) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шрапнель — ШРАПНЕ́ЛЬ, і, ж. 1. Розривний артилерійський снаряд, начинений кулями, призначений для ураження живої сили ворога. Точиться запеклий бій. Рвуться шрапнелі (Кач., Вибр., 1953, 410); Вибухи шрапнелей угорі шматували осінні передранкові хмари (Сміл. Словник української мови в 11 томах