штатив

штати́в

(нім. Stativ, від лат. stativus – стоячий, нерухомий)

підставка, на якій встановлюють і закріплюють кіно- і фотоапарати, геодезичні, астрономічні, лабораторні прилади та хімічний посуд.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штатив — Стоячок, див. пюпітр Словник чужослів Павло Штепа
  2. штатив — ШТАТИ́В, а, ч. 1. Підставка або підпірка з тримачами для різного приладдя, хімічного посуду і т. ін. Юному хімікові корисно мати залізний штатив з пригвинченими до нього затискачами для укріплення в них пробірок та колб і залізними кільцями... Словник української мови у 20 томах
  3. штатив — штати́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. штатив — -а, ч. 1》 Підставка або підпірка з тримачами для різного приладдя, хімічного посуду і т. ін. 2》 Складний триніжок, який служить для встановлення і закріплення фотографічного або кінознімального апарата, астрономічного, геодезичного інструмента тощо; тринога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. штатив — ПІДСТА́ВКА (предмет, на який щось ставлять, кладуть), ПІДКЛА́ДКА, ПІДНІ́ЖЖЯ, ШТАТИ́В (з тримачами — для різного приладдя, хімічного посуду тощо); ПІДНІ́ЖОК (для ніг); ПІДРУ́ЧНИК техн. (у токарному верстаті). Словник синонімів української мови
  6. штатив — Стати́в і штати́в, -ва; -ти́ви, -ти́вів штати́в, -ва і стати́в, -ва Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. штатив — ШТАТИ́В, а, ч. 1. Підставка або підпірка з тримачами для різного приладдя, хімічного посуду і т. ін. Юному хімікові корисно мати залізний штатив з пригвинченими до нього затискачами для укріплення в них пробірок та колб і залізними кільцями... Словник української мови в 11 томах