ідейний

іде́йний

той, що стосується ідеї; відданий певній ідеї і відповідному їй ідеалові, той, що відстоює прогресивні ідеї.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідейний — (вишкіл) ідеологічний; П. проґресивний, передовий; (відданий ідеалу) не корисливий, безкорисливий, не зажерливий, не шкурницький, не користолюбний. Словник синонімів Караванського
  2. ідейний — [ідейнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. ідейний — рос. идейный той, що стосується ідеї; відданий певній ідеї і відповідному їй ідеалові, той, що відстоює певні ідеї. Eкономічна енциклопедія
  4. ідейний — іде́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  5. ідейний — А, -е. Позитивний, принциповий, цікавий, «своя людина». Ідейна компанія. Словник сучасного українського сленгу
  6. ідейний — -а, -е. 1》 Стос. до ідеї (у 2, 4 знач.), пов'язаний з нею. 2》 Пройнятий передовими ідеями, пов'язаний з ними; передовий. 3》 розм. Відданий ідеалу (у 1 знач.); безкорисливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. ідейний — ІДЕОЛОГІ́ЧНИЙ (який стосується ідеології, світогляду), ІДЕ́ЙНИЙ. Об'єктом ідеологічного впливу "нових пророків" стала молодь (з журналу); — Може б, із ним поговорити?.. З'ясувати, так би мовити, його ідейні переконання (Є. Словник синонімів української мови
  8. ідейний — Іде́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ідейний — ІДЕ́ЙНИЙ, а, е. 1. Стос. до ідеї (у 2,4 знач.), пов’язаний з нею. Було [у гуртку] дуже багато ідейних балачок, ще більше розмов про старих «українофілів» (Гр. Словник української мови в 11 томах