імплантація
імпланта́ція
(від ім... і лат. plantatio – садіння, пересадка)
1. У вищих ссавців і людини – вкорінювання зародка в слизову оболонку матки.
2. Те саме, що й трансплантація.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- імплантація — імпланта́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- імплантація — -ї, ж., мед. 1》 Укорінення зародка в слизову оболонку матки в плацентарних ссавців і людини. 2》 Хірургічне вживлення в тканини чужих організму матеріалів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- імплантація — Укорінення зародка (бластоцисти) ссавців у слизовій оболонці матки; також початковий етап після прищеплення тканин і органів. Універсальний словник-енциклопедія
- імплантація — ІМПЛАНТА́ЦІЯ, ї, ж., мед. Пересаджування живим організмам окремих клітин, тканин або цілих органів з наступним приживленням їх. Поряд з реплантацією існують ще методи трансплантації.. та імплантації (Наука.., 8, 1958, 29). Словник української мови в 11 томах