інгалятор
інгаля́тор
(від лат. inhalo – вдихаю)
1. Прилад для лікування інгаляцією.
2. Апарат, яким подають кисень потерпілому під час аварії в шахті.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інгалятор — інгаля́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- інгалятор — -а, ч. 1》 Прилад для інгаляції. 2》 Те саме, що інгаляторій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інгалятор — ІНГАЛЯ́ТОР, а, ч. 1. Прилад для інгаляції. 2. Те саме, що інгалято́рій. Словник української мови в 11 томах