інгалятор

інгаля́тор

(від лат. inhalo – вдихаю)

1. Прилад для лікування інгаляцією.

2. Апарат, яким подають кисень потерпілому під час аварії в шахті.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інгалятор — інгаля́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. інгалятор — -а, ч. 1》 Прилад для інгаляції. 2》 Те саме, що інгаляторій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інгалятор — ІНГАЛЯ́ТОР, а, ч. 1. Прилад для інгаляції. 2. Те саме, що інгалято́рій. Словник української мови в 11 томах