індетермінізм

індетерміні́зм

(від ін... і детермінізм)

вчення й методологічна позиція, які заперечують загальну закономірність і причинний зв’язок явищ у природі й суспільстві.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індетермінізм — рос. индетерминизм вчення й методологічна позиція, які заперечують загальну закономірність і причинний зв'язок явищ у природі й суспільстві. Eкономічна енциклопедія
  2. індетермінізм — індетерміні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. індетермінізм — -у, ч., філос. Ідеалістичне вчення, що відкидає загальну закономірність і причинну залежність явищ у природі й суспільстві та визнає абсолютну свободу людської волі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. індетермінізм — Філософський погляд, згідно з яким у дійсності не існує ні загального закону, ні всезагальної та необхідної закономірності. Універсальний словник-енциклопедія
  5. індетермінізм — Індетерміні́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. індетермінізм — ІНДЕТЕРМІНІ́ЗМ, у, ч., філос. Антинаукове ідеалістичне вчення, що відкидає загальну закономірність і причинну залежність явищ у природі та суспільстві й визнає абсолютну «свободу» людської волі. Словник української мови в 11 томах