1. Словник іншомовних слів Мельничука

інкорпорація

інкорпора́ція

(від лат. incorporatio – включення до складу)

1. Спосіб побудови слова-речення в деяких мовах (напр., чукотській).

2. Приєднання, включення.

3. Систематизація в одному збірнику законодавчих актів, опублікованих у різний час.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інкорпорація — Злука, прилука, з'єдна, об'єдна Словник чужослів Павло Штепа
  2. інкорпорація — рос. инкорпорация (від латин. incorporatio — приєднання) — 1. Включення до свого складу, приєднання інших організацій. 2. Надання згідно з законом групі осіб статусу юридичної особи, корпорації. Eкономічна енциклопедія
  3. інкорпорація — інкорпора́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. інкорпорація — -ї, ж. 1》 книжн. Включення до свого складу чого-небудь; приєднання. Інкорпорація нових районів. Інкорпорація радіоактивних речовин — проникнення радіоактивної речовини та фіксація її в органах та тканинах тварин або рослин. 2》 лінгв. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. інкорпорація — Включення певного елементу до складу цілого. Універсальний словник-енциклопедія
  6. інкорпорація — ПРИЄДНАННЯ (до складу чогось), ВКЛЮ́ЧЕННЯ, ІНКОРПОРА́ЦІЯ книжн. Приєднання України до міжнародних угод; Інкорпорація нових районів. — Пор. 1. приє́днувати. Словник синонімів української мови
  7. інкорпорація — Інкорпора́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. інкорпорація — ІНКОРПОРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. книжн. Включення до свого складу чого-небудь; приєднання. Інкорпорація нових районів. 2. лінгв. Спосіб синтаксичного зв’язку між словами в реченні... Словник української мови в 11 томах