інтубація
інтуба́ція
(від ін... і лат. tuba – труба)
введення в гортань через рот спеціальної трубки для усунення розладу дихання.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інтубація — ІНТУБА́ЦІЯ, ї, ж., вет., мед. Уведення спеціальної трубки в яку-небудь частину тіла (перев. у гортань, трахею чи бронхи) з лікувальною або діагностичною метою; інтубування. Словник української мови у 20 томах
- інтубація — -ї, ж., мед. Введення спеціальних трубок у просвіт гортані, трахеї і бронхів з метою відновлення і поліпшення прохідності дихальних шляхів або проведення інгаляційного наркозу. Інтубація кишечнику — введення трубки в просвіт кишки з діагностичною або лікувальною метою. Великий тлумачний словник сучасної мови