істерика

істе́рика

(від грец. υστερικός – матковий)

нервовий припадок, що характеризується, зокрема, раптовим переходом від сміху до сліз. І. є проявом захворювання на істерію.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. істерика — див. гістерика Словник чужослів Павло Штепа
  2. істерика — істе́рика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. істерика — -и, ж. Напад істерії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. істерика — ІСТЕ́РИКА, и, ж. Напад істерії. Раптом.. почувся страшний крик правдивої істерики (Л. Укр., III, 1952, 542); Поручик.. упав на стіл головою і забився в істериці (Панч, В дорозі, 1959, 79). ◊ Впада́ти (впа́сти) в істе́рику див. впада́ти¹. Словник української мови в 11 томах