античний

Стародавній, прадавній, див. древній

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. античний — анти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. античний — АНТИ́ЧНИЙ (який стосується давньогрецької або давньоримської культури, мистецтва, суспільного ладу і т. ін.), КЛАСИ́ЧНИЙ, ДРЕ́ВНІЙ рідше. Словник синонімів української мови
  3. античний — АНТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до давньогрецької або давньоримської культури, мистецтва, суспільного ладу і т. ін. На тлі вечірнього неба пропливають чотири жінки з кошиками на голові, наче античні вази (М. Словник української мови у 20 томах
  4. античний — (- культуру) давньогрецький, давньоримський; П. стародавній, давній, старовинний, давноминулий, бознаколишній; (- мови) клясичний. Словник синонімів Караванського
  5. античний — -а, -е. 1》 Стос. до давньогрецької або давньоримської культури, мистецтва, суспільного ладу і т. ін. 2》 Який своєю красою, пропорціями нагадує давньогрецькі або давньоримські статуї (про постать, риси обличчя і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. античний — Анти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. античний — АНТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до давньогрецької або давньоримської культури, мистецтва, суспільного ладу і т. ін. На тлі вечірнього неба пропливають чотири жінки з кошиками на голові, наче античні вази (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. античний — анти́чний (лат. antiquus) давній; той, що належить до античності. Словник іншомовних слів Мельничука