астральний

Значення в інших словниках

1. астральний — астра́льний прикметник Орфографічний словник української мови
2. астральний — (світ) зоряний, неземний; (- мистецтво) абстрактний, МІСТИЧНИЙ, незбагненний, потойбічний. Словник синонімів Караванського
3. астральний — -а, -е, заст. 1》 Зоряний. Астральне світло. 2》 перен. Абстрактний, неземний. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. астральний — АСТРА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Зоряний. Тут сповідають люди на Дніпрі високий культ астральної тріади – культ Місяця, культ Сонця, культ Зорі (Л. Костенко); Астральне світло. 2. В астрології – стос. Словник української мови у 20 томах
5. астральний — астра́льний (від грец. άστρον – зірка) 1. Зоряний. 2. А-не світило – сяйво зірок Чумацького Шляху. 3. А-ні культи – релігійні культи в єгиптян та інших давніх народів, поклоніння небесним світилам. Словник іншомовних слів Мельничука
6. астральний — АБСТРА́КТНИЙ (який ґрунтується на теоретичних, відірваних від практики і досвіду міркуваннях, позбавлений конкретності), ЗАГА́ЛЬНИЙ, АКАДЕМІ́ЧНИЙ, УМОГЛЯ́ДНИЙ книжн., МЕТАФІЗИ́ЧНИЙ книжн., ІДЕА́ЛЬНИЙ рідко, АСТРА́ЛЬНИЙ заст. Словник синонімів української мови
7. астральний — Астра́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. астральний — АСТРА́ЛЬНИЙ, а, е, заст. 1. Зоряний. Астральне світло. 2. перен. Абстрактний, неземний. Мистецтво мертве в них [ворогів], астральне, — у нас же дійсністю реальне (Тич., До молоді.., 1959, 14). Словник української мови в 11 томах