аїр

Значення в інших словниках

1. аїр — а́їр іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
2. аїр — бот., аєр, лепеха, татарське зілля. Словник синонімів Караванського
3. аїр — діал. аєр, -у, ч. Трав'яниста багаторічна рослина з довгими мечоподібними листками й різким запахом; татарське зілля, лепеха. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. аїр — А́ЇР, діал. А́ЄР, у, ч. Трав'яниста багаторічна рослина родини ароїдних з довгими мечоподібними листками й гострим запахом; татарське зілля, лепеха. Вогкість у повітрі, специфічний дух болота та аєру давали знати про близькість річки (М. Словник української мови у 20 томах
5. аїр — див. лепеха Універсальний словник-енциклопедія
6. аїр — ЛЕПЕХА́ (трав'яниста рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом), А́ЇР, ТАТА́РСЬКЕ ЗІ́ЛЛЯ розм., ТАТАРИ́ННЯ розм., ТАТАРА́К розм., А́ЄР діал., ІР діал., І́РНИЙ КО́РІНЬ діал., ШУВА́Р діал. В повітрі пахло настоями лугових трав і лепехою (І. Словник синонімів української мови
7. аїр — А́їр, -ру, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. аїр — А́ЇР, діал. А́ЄР, у, чол. Трав’яниста багаторічна рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом; татарське зілля, лепеха. Словник української мови в 11 томах
9. аїр — Аєр, аїр, -ру м. = гав'яр. Мил. 35. ЗЮЗО. I. 109. Кролевец. у. --------------- Аїр см. аєр. Словник української мови Грінченка