безпорядок

Значення в інших словниках

1. безпорядок — безпоря́док іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
2. безпорядок — -дку, ч., рідко. 1》 Те саме, що безладдя. 2》 мн. безпорядки, -ів. Заворушення революційного характеру. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безпорядок — БЕЗПОРЯ́ДОК, дку, ч., рідко. 1. Те саме, що безла́ддя. – Прошу пробачити, товаришу Яремченко, – виправдовувався Біляєв, показуючи на кухонний безпорядок (Д. Бедзик); Я скинула жакетку .. Словник української мови у 20 томах
4. безпорядок — БЕЗПОРЯ́ДОК, дку, ч., рідко. 1. Те саме, що безла́ддя. — Прошу пробачити, товаришу Яремченко, — виправдовувався Біляєв, показуючи на кухонний безпорядок (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 11). 2. мн. безпоря́дки, ів. В офіційній мові дореволюційної Росії — заворушення революційного характеру. Словник української мови в 11 томах