безстрашний
Небоязливий, неполохливий
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безстрашний — безстра́шний прикметник Орфографічний словник української мови
- безстрашний — Небоязкий, безбоязкий, сил. ВІДВАЖНИЙ, хоробрий, БЕЗОГЛЯДНИЙ. Словник синонімів Караванського
- безстрашний — -а, -е. Який не знає, не почуває страху; відважний, хоробрий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безстрашний — БЕЗСТРА́ШНИЙ, а, е. Який не знає, не почуває страху; відважний, хоробрий. Підпара знов ходить, стереже клуні, суворий, безстрашний, готовий оборонити своє не рушницею тільки, а й зубами (М. Словник української мови у 20 томах
- безстрашний — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
- безстрашний — СМІ́ЛИ́ВИЙ (який не знає страху, не боїться небезпеки), СМІ́ЛИЙ рідше, ХОРО́БРИЙ, ВІДВА́ЖНИЙ підсил., МУ́ЖНІЙ підсил., БЕЗСТРА́ШНИЙ підсил., НЕБОЯЗКИ́Й, НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, НЕЛЯКЛИ́ВИЙ, НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, БЕЗБО́ЯЗНИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ поет., ВІДЧАЙДУ́ШНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- безстрашний — Безстра́шний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безстрашний — БЕЗСТРА́ШНИЙ, а, е. Який не знає, не почуває страху; відважний, хоробрий. Підпара знов ходить, стереже клуні, суворий, безстрашний, готовий оборонити своє не рушницею тільки, а й зубами (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- безстрашний — Безстрашний, -а Безстрашный. Такий безстрашний, то стілко вже він не воював, ніколи страху не знав. Мнж. 60. Словник української мови Грінченка