безщасний

див. бездольний

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безщасний — безща́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безщасний — -а, -е. Який не має щастя; нещасний, безталанний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безщасний — БЕЗЩА́СНИЙ, а, е, розм. Який не має щастя; нещасний, безталанний. Ніч моя темна. Ще й ти, зоре ясна, Видно, моя доля безщасна! (з народної пісні); Співає безщасна душа, що хоче щастя (І. Нечуй-Левицький); – Який ти, Романе, безщасний (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. безщасний — див. нещасливий Словник синонімів Вусика
  5. безщасний — НЕЩА́СНИЙ (який не має в житті щастя, радості, який перебуває в горі, біді й викликає співчуття, жаль), БІ́ДНИЙ, БЕЗТАЛА́ННИЙ, БЕЗЩА́СНИЙ рідше, БЕЗДО́ЛЬНИЙ фольк., СЕРДЕ́ШНИЙ (СЕРДЕ́ЧНИЙ рідше), БІДОЛА́ШНИЙ розм., СІРОМА́ШНИЙ розм., ПОБІДЕ́ННИЙ заст. Словник синонімів української мови
  6. безщасний — Безща́сний, -на, -не (безталанний, нещасний) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. безщасний — БЕЗЩА́СНИЙ, а, е. Який не має щастя; нещасний, безталанний. Ніч моя темна. Ще й ти, зоре ясна, Видно, моя доля безщасна! (Укр.. лір. пісні, 1958, 120); Співає безщасна душа, що хоче щастя (Н.-Лев., III, 1956, 306); — Який ти, Романе, безщасний (Стельмах, Хліб.., 1959, 69). Словник української мови в 11 томах
  8. безщасний — Безщасний, -а, -е Несчастный, обездоленный, не имѣющій удачи. Така твоя доленька безщасна. н. п. У три ряди бідних безщасних невольників посажено. АД. І. 90. Словник української мови Грінченка