богомільний

Побожний, див. релігійний

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богомільний — (який вірить в Бога) релігійний, віруючий, вірний, побожний, Словник синонімів Полюги
  2. богомільний — богомі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. богомільний — див. ВІРЯНИН; БОГОМОЛЕЦЬ, з.п. богослужіння; (обідня) літургія; (за успіх чогось) молебень, молебство, молебствіє. Словник синонімів Караванського
  4. богомільний — див. богомольний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. богомільний — БОГОМІ́ЛЬНИЙ, а, е. Побожний; який щиро і часто молиться. Богомільна жінка стояла перед зачиненими дверима [костьолу] упрост на бруківці (Г. Колісник). Словник української мови у 20 томах
  6. богомільний — РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який вірить у Бога), БОГОМІ́ЛЬНИЙ (БОГОМО́ЛЬНИЙ), ВІ́РУЮЧИЙ, ВІ́РНИЙ, НА́БОЖНИЙ, ПОБО́ЖНИЙ, СВЯТОБЛИ́ВИЙ, БЛАГОЧЕСТИ́ВИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  7. богомільний — БОГОМІ́ЛЬНИЙ див. богомо́льний. Словник української мови в 11 томах
  8. богомільний — Богомільний, -а, -е Набожный, богомольный. Грин. І. 49. Був собі чернець і такий богомільний. Рудч. Ск. II. 200. Словник української мови Грінченка