1. Словник чужослів Павло Штепа

брех

Брехака, брехало, брехач, брешко, брехун, брехунець, брехунчик, (вона) бреха, брехачка, брехунка, брехуня, брехуха

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брех — брех іменник чоловічого роду гавкіт діал. Орфографічний словник української мови
  2. брех — БРЕХ, у, ч., розм. Гавкання (про собак). Рев сурем, дзвін броні, брех панських хортів І ґвалт навіжений мов з пекла злетів (М. Старицький); Кінське ржання, брех собачий! Сміх і гук мисливських сурем!... Словник української мови у 20 томах
  3. брех — ГА́ВКАННЯ (звуки, які видають собаки, лисиці тощо), ГА́ВКІТ, ГАВКОТІ́ННЯ, ГАВКОТНЯ́ розм., БРЕХА́ННЯ розм., БРЕХНЯ́ розм., БРЕХ розм., ЗВЯ́ГА діал.; ДЗЯ́ВКАННЯ, ДЗЯВК, ДЗЯВКОТІ́ННЯ, ЦЯ́ВКАННЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. брех — БРЕХ, у, ч., діал. Гавкіт, гавкання. Рев сурем, дзвін броні, брех панських хортів, І гвалт навіжений моє з пекла злетів (Стар., Поет. тв., 1958, 215); Кінське ржання, брех собачий! Сміх і гук мисливських сурем! (Л. Укр., IV, 1954, 169). Словник української мови в 11 томах
  5. брех — Брех, -ху I м. Лай. Тот пес має великий брех. Вх. Лем. 394. --------------- Брех! II меж. отъ гл. брехати. Брех стара на покуті. Ном. № 6932. Словник української мови Грінченка