видумувати

Винаходити, винайти, повинаходити, знаходити, знайти, познаходити, вигадувати, вигадати, повигадувати, вимудровувати, вимудрувати, повимудровувати, надумувати, надумати, понадумувати, здумувати, здумати, уроювати, уроїти, повроювати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видумувати — виду́мувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. видумувати — -ую, -уєш, недок., видумати, -аю, -аєш, док. 1》 перех. Вигадувати, придумувати щось, когось. || розм. Винаходити. 2》 неперех. Говорити, описувати те, чого немає і не було. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видумувати — ВИДУ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДУМАТИ, аю, аєш, док. 1. перех. Вигадувати, придумувати щось, когось. І хлопець видумував шкодливі іграшки: то на баранах їздив, то телят лякав (Мирний, II, 1954, 113); // розм. Винаходити. Словник української мови в 11 томах
  4. видумувати — ВИДУ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДУМАТИ, аю, аєш, док. 1. що. Вигадувати, придумувати що-небудь. Поети там видумують книжки, А ми читаємо їх часом залюбки (П. Словник української мови у 20 томах
  5. видумувати — див. думати Словник синонімів Вусика
  6. видумувати — ВИГА́ДУВАТИ (говорити, описувати те, чого немає й не було; створювати в уяві), ВИДУ́МУВАТИ, ПРИДУ́МУВАТИ, ВИМИШЛЯ́ТИ, ВИМИ́СЛЮВАТИ, ФАНТАЗУВА́ТИ, МУДРУВА́ТИ, ІМПРОВІЗУВА́ТИ, ПЛЕСТИ́ розм., ПЛЕСКА́ТИ розм., ВИПЛІТА́ТИ розм., СПЛІТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. видумувати — Видумувати, -мую, -єш сов. в. видумати, -маю, -єш, гл. Выдумывать, выдумать. Сліпий не побачить, так видума. Ном. № 6844. Словник української мови Грінченка