1. Словник чужослів Павло Штепа

вись

див. висота

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вись — -і, ж., поет. Простір на великій відстані від землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вись — ВИСЬ, і, ж., поет. Простір на великій відстані від землі. Нитки дощу сріблясті єднають землю й вись. Земля і небо в щасті жагучо обнялись (В. Сосюра); А жайворон несе дзвінку тривогу В небесну вись, в багрові хвилі хмар (М. Руденко); Задивився в вись – і падаєш (В. Стус). Словник української мови у 20 томах
  3. Вись — Вись іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  4. вись — див. висота Словник синонімів Вусика
  5. вись — ВИСОТА́ (простір на великій віддалі від землі), ВИСОЧИНА́, ВИСОЧІ́НЬ, ВИШИНА́, ВИСО́КІСТЬ, ПІДХМА́Р'Я перев. поет., ПІДНЕБЕ́ССЯ перев. поет., ВИСЬ поет., ПІДНЕБЕ́СНІСТЬ рідко. І сонця радіснеє коло світить нам буде з висоти (В. Сосюра); Настав вечір. Словник синонімів української мови
  6. вись — ВИСЬ, і, ж., поет. Простір на великій відстані від землі. Нитки дощу сріблясті єднають землю й вись. Земля і небо в щасті жагучо обнялись (Сос., Солов. далі, 1957, 47); А жайворон несе дзвінку тривогу В небесну вись, в багрові хвилі хмар (Руд., Поезії, 1949, 212). Словник української мови в 11 томах
  7. вись — Вись, -сі ж. Высь, высота, вышина. Будуть (снопи) возити, в стоги стожити, а в вись висити. Гол. II. 17. Словник української мови Грінченка