ворочати

(камінь) перевертати, перевернути, поперевертати, (колесо) крутити, закручувати, закрутити, накручувати, накрутити, понакручувати, обкручувати, обкрутити, пообкручувати, поскручувати, поскрутити, скручувати, скрутити, поскручувати, обертати, обернути, пообертати, (рукою) ворушити, ворухнути, поворушити, поворухнути, зворушувати, зворушити, позворушувати, (сторінки) гортати, погортати, ікрегортувати, перегортати, перегорнути, поперегортувати, поперегортати, (час) завертати, завернути, привертати, привернути, попривертати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ворочати — Вороча́ти, -ча́ю, -єш гл. 1) Возвратиться. Ворочай, зятеньку, хоч не хутко. Мет. 99. 2) Возвращать. Доганяйте, ворочайте літа молодії. н. п. Словник української мови Грінченка
  2. ворочати — ПОВЕРТА́ТИ (змінювати напрямок свого руху, робити поворот), ЗВЕРТА́ТИ, ВЕРНУ́ТИ, БРА́ТИ розм., ЗАБИРА́ТИ розм., СКРУ́ЧУВАТИ розм., ВОРОЧА́ТИ діал.; ПІДВЕРТА́ТИ, ЗАВЕРТА́ТИ розм., ПРИВЕРТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  3. ворочати — воро́чати дієслово недоконаного виду повертати рідко вороча́ти дієслово недоконаного виду повертатися діал. Орфографічний словник української мови
  4. ворочати — -аю, -аєш, недок., діал. Повертатися назад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ворочати — див. керувати; працювати Словник синонімів Вусика
  6. ворочати — ВОРОЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. Повертати назад. [Химка:] Коли так, то я й піду від вас. [Іван:] Ні, ні... не ходи. Ворочай назад (Панас Мирний). ВОРО́ЧАТИ, аю, аєш, недок., розм., рідко. 1. чим. Те саме, що верті́ти... Словник української мови у 20 томах
  7. ворочати — ВОРО́ЧАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм., рідко. Те саме, що поверта́ти 1. — Навіщо ж йому вітер здався? — спитав, усміхнувшись, старий. — Аякже! — здивувалась вона: — молоти ж треба, не руками ж млин ворочати?... Словник української мови в 11 томах