1. Словник чужослів Павло Штепа

вояжер

Мандрика, мандрівник

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вояжер — вояже́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вояжер — у. обходисвіт, подорожній, МАНДРІВЕЦЬ. Словник синонімів Караванського
  3. вояжер — -а, ч., заст., ірон. Те саме, що мандрівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вояжер — ВОЯЖЕ́Р, а, ч. Той, хто здійснює вояж. Прибуваючи до Криму на відпочинок або задля відвідин кримських пам'яток, вояжери, друкуючи свої записки, об'єктивно сприяли популяризації історії та етнографії народів Криму на батьківщині (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. вояжер — МАНДРІ́ВНИ́К (той, хто мандрує, подорожує), МАНДРІВЕ́ЦЬ, ПОДОРО́ЖНІЙ, ПОДОРОЖА́НИН, ПОДОРО́ЖНИК розм., ОБХОДИ́СВІТ розм., СТРА́ННИК заст., ВОЯЖЕ́Р заст. ірон., ПІЛІГРИ́М книжн. заст., ВАНДРІ́ВНИ́К діал., ВАНДРІ́ВЕЦЬ діал. Словник синонімів української мови
  6. вояжер — Вояже́р, -ра; -же́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вояжер — ВОЯЖЕ́Р, а, ч., заст., ірон. Те саме, що мандрі́вни́к. Словник української мови в 11 томах