відносно

1. щодо, стосовно, з приводу

2. порівняно, порівнюючи

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відносно — 1》 Присл. до відносний 1); порівняно. 2》 прийм., з род. в. З приводу; щодо кого-, чого-небудь; стосовно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відносно — відносно – щодо – стосовно Слово відносно вживається і як прислівник, і як прийменник. У першому випадку виступає в значенні “більш-менш”, “порівняно”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. відносно — пр., порівняно, більш-менш; ПРИЙ. стосовно, щодо, щождо. з приводу, г. зглядно, Словник синонімів Караванського
  4. відносно — відно́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  5. відносно — ВІДНО́СНО. 1. Присл. до відно́сний 1; порівняно. Трохи ширила [книжки] інтелігенція, але відносно мало (Б. Грінченко); Про свою незрадливість дізналась Катерина відносно пізно (Ірина Вільде). 2. у знач. прийм., з род. в. Те саме, що що́до. Словник української мови у 20 томах
  6. відносно — ВІДНО́СНО присл. (порівнюючи з чим-небудь), ПОРІ́ВНЯНО, ПОРІ́ВНЮЮЧИ рідше, ЗГЛЯ́ДНО діал. Вітраж є відносно новим видом монументально-декоративного мистецтва (з журналу); Ніч була тиха й порівняно тепла (Я. Гримайло); Ми.. зглядно рідко попадалися на очі о. Телесницькому (І. Франко). Словник синонімів української мови
  7. відносно — ВІДНО́СНО. 1. Присл. до відно́сний 1; порівняно. Трохи ширила [книжки] інтелігенція, але відносно мало (Гр., Перед.. світом, 1907, 248); Про свою незрадливість дізналась Катерина відносно пізно (Вільде, Сестри.., 1958, 507). 2. прийм., з род. відм. Словник української мови в 11 томах