відрадний

Радий, радісний, раденький, радесенький, радісінький, утішний, втішний

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відрадний — -а, -е. Який несе відраду, втіху, задоволення, радість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відрадний — ВІДРА́ДНИЙ, а, е. Який несе відраду, втіху, задоволення, радість. То жайворонок, лірник одинокий, Зайняв одрадну серцю вишину (П. Куліш); Думки [Галі] росли – ширились, забігали вперед, малювали одрадні картини (Панас Мирний); Після напруження... Словник української мови у 20 томах
  3. Відрадний — Відра́дний іменник чоловічого роду місцевість Орфографічний словник української мови
  4. відрадний — ПРИЄ́МНИЙ (який викликає задоволення, втіху, насолоду своїми якостями, властивостями, створює гарний настрій тощо), ХОРО́ШИЙ, МИ́ЛИЙ, ПРИ́ЯЗНИЙ, СЛА́ВНИЙ, ВІДРА́ДНИЙ, УТІШЛИВИЙ (ВТІШЛИВИЙ), УТІ́ШНИЙ (ВТІ́ШНИЙ), УГО́ДНИЙ (ВГО́ДНИЙ) заст., БЛА́ГОСНИЙ заст. Словник синонімів української мови
  5. відрадний — Відра́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. відрадний — ВІДРА́ДНИЙ, а, е. Який несе відраду, втіху, задоволення, радість. Думки [Галі] росли — ширились, забігали вперед, малювали одрадні картини (Мирний, IV, 1955, 106); Все життя він жив майбутнім, не маючи нічого відрадного в минулому (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 211). Словник української мови в 11 томах