відчит

Виклад, див. розказ

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчит — ві́дчит 1. доповідь (ст): Кожний член таємного гуртка підготовляв відчит на сходини для повчальної дискусії (Авторка) 2. звіт (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. відчит — ВІ́ДЧИТ, у, ч., діал. Доповідь, лекція. Відчит мій сподобався, і тепер маю його десь надрукувати (Леся Українка); Відчит, на який Ви [І. Франко] ласкаво згодились прибути, не може відбутися (В. Стефаник). Словник української мови у 20 томах
  3. відчит — ві́дчит іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  4. відчит — -у, ч., зах. Доповідь, лекція. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. відчит — ЛЕ́КЦІЯ (публічне читання на певну тему або текст такого читання; читання навчального предмета викладачем у вищому або середньому навчальному закладі), ВІ́ДЧИТ зах.; ВИ́КЛАД діал. (тільки в навчальному закладі). Словник синонімів української мови
  6. відчит — ВІ́ДЧИТ, у, ч., зах. Доповідь, лекція. Відчит мій сподобався, і тепер маю його десь надрукувати (Л. Укр., V, 1956, 282); Відчит, на який Ви [І. Франко] ласкаво згодились прибути, не може відбутися (Стеф., III, 1954, 247). Словник української мови в 11 томах
  7. відчит — Ві́дчит: — доповідь, лекція [53;II,IV] Словник з творів Івана Франка