1. Словник чужослів Павло Штепа

вістовик

див. вістовий

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вістовик — вістови́к іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. вістовик — -а, ч., рідко. Те саме, що вістун 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вістовик — ВІСТОВИ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що вісту́н 1. * У порівн. Аж ось і вітерок [вітерець] де не взявся: тихо зашелестівши листвою, він пробіг понад землею, наче вістовик скрикнув: “Стережіться!... Словник української мови у 20 томах
  4. вістовик — див. вісник Словник синонімів Вусика
  5. вістовик — ВІ́СНИК (той, хто приносить якусь звістку), ВІСТУ́Н, ВІСТІВНИ́К (ВІСТОВНИ́К) рідше, ВІСТОВИ́К рідше, ВІСТОВЕ́ЦЬ рідше; ГІНЕ́ЦЬ (ГОНЕ́ЦЬ), ПОСЛА́НЕ́ЦЬ, ВИ́СЛАНЕЦЬ (спеціально посланий для цього). Поїхав вісник на прудкім верблюді.. Словник синонімів української мови
  6. вістовик — ВІСТОВИ́К, а́, ч.,рідко. Те саме, що вісту́н 1. *У порівн. Аж ось і вітерок де не взявся: тихо зашелестівши листвою, він пробіг понад землею, наче вістовик скрикнув: "Стережіться!", і скрився (Мирний, IV, 1955, 87). Словник української мови в 11 томах
  7. вістовик — Вістовик, -ка м. = вістовець. Скоро прилетить вістовик від дідуся. Чуб. II. 21. Словник української мови Грінченка